Майже половина економічно активного населення України змінила професію після початку повномасштабного вторгнення. Кількість підприємців серед зайнятих подвоїлася, а віддалена робота стала рятівним рішенням для мільйонів українців, які втратили роботу або можливість працювати офлайн. Про це свідчать результати низки досліджень, проведених у 2022-2025 роках.
За результатами опитування економічно активного населення, проведеного Info Sapiens у травні 2024 року на замовлення Центру східноєвропейських і міжнародних студій (ZOiS, Берлін), 48% українців змінили професію після лютого 2022 року. Найчастіше це представники робітничих спеціальностей, які швидше можуть опанувати нову справу. Водночас «білі комірці» також активно перекваліфіковуються, переходячи, зокрема, у сфери економіки, права, освіти чи IT. Часто це пов’язано з переміщенням, втратою місця роботи або необхідністю опановувати нові реалії.
«Українці швидко реагують на зміни. Майже половина працівників змінили професію через обставини, які вимагали рішучих кроків – це величезний виклик для економіки, але також і можливість її оновлення», – коментує Інна Волосевич, заступниця директора Info Sapiens.
За оцінками респондентів у травневій хвилі Omnibus (2025), частка підприємців серед зайнятих зросла з 14% у 2022 році до 21% у 2025-му. Згідно з іншим опитуванням, проведеним у травні 2025 року для ZOiS, понад половина підприємців (56%) змінили професію після початку повномасштабного вторгнення. Серед них підприємці з робітничих спеціальностей найчастіше переходили до харчової сфери (кухарі, кондитери, бармени), будівництва, водійських та інших технічних професій. «Білі комірці» обирали фінансову та економічну сферу, юриспруденцію, інженерію, освіту.
«Підприємництво стало формою адаптації. Люди не просто змінюють рід занять – вони шукають варіанти виживання і розвитку в нових умовах. Особливо це помітно серед тих, хто не зміг повернутись до попередньої роботи через війну», – додає Інна Волосевич.
Дистанційна робота також зазнала суттєвого поширення. Якщо до пандемії 2020 року дистанційно працювали лише 12% українців, то у 2025 році, за даними опитування у травні 2024 року (для ZOiS), ця частка зросла у півтора рази. Формат віддаленої роботи особливо актуальний для внутрішньо переміщених осіб, жінок із дітьми та людей з інвалідністю.
«Для багатьох українців дистанційна робота перетворилася на єдиний спосіб зберегти зайнятість. Це нова норма, яка потребує не тільки технічної підтримки, а й розуміння з боку роботодавців», – зазначає Інна Волосевич.
На тлі гострого дефіциту кадрів ринок праці поступово відкривається для раніше вразливих груп. Рівень зайнятості серед людей віком 60+ зріс із 10% у лютому 2022 до 15% у травні 2025 року (Omnibus). 86% роботодавців, згідно з опитуванням, проведеним у січні 2025 року для ГО «Ліга сильних», заявили про готовність працевлаштовувати людей з інвалідністю.
Водночас, дискримінація не зникла: понад 12% безробітних вважають вік бар’єром до працевлаштування, 14% роботодавців не готові приймати кандидатів з інвалідністю, а гендерні упередження досі впливають на можливості жінок. За даними дослідження Info Sapiens для правозахисної організації «Інсайт» (листопад 2022), лише 12% українців вважають, що жінки не можуть бути успішними одночасно в родині та на роботі (проти 31% у 2018), але подвійні стандарти все ще помітні в оцінці поведінки жінок на ринку праці та в публічному просторі.
«Зміни в установках щодо жінок є, але повністю стереотипи не зникли. Жінкам часто доводиться поєднувати кілька ролей і водночас доводити свою спроможність у кожній з них», – каже Інна Волосевич.
Ринок праці демонструє позитивні ознаки. За даними чергової хвилі Omnibus (червень 2025), рівень безробіття становив 12%. Однак він усе ще вищий, ніж у лютому 2022 року (приблизно 9%). При цьому, частка тих, хто змушений економити на їжі, становить понад 25% (Omnibus, червень 2025).
Ще одним фактором, який стримує повернення до роботи, є стан здоров’я – як фізичного, так і психологічного. У лютому 2025 року 31% українців повідомили про серйозні ментальні проблеми у своїй родині як наслідок війни, ще 23% – про фізичні труднощі (Omnibus).
За результатами опитування Info Sapiens для ZOiS, лише 60% безробітних взагалі шукають вакансії, при цьому лише 21% надсилають резюме, а 18% зверталися до Державного центру зайнятості. Серед причин – погане здоров’я, психологічна втома, брак знань про можливості на ринку праці або досвіду активного пошуку. До того ж 52% безробітних надають перевагу пошуку роботи через особисті контакти, що звужує реальні шанси на працевлаштування.
«Дані про низьку активність у пошуку роботи показують, наскільки глибоко війна вплинула на життєві сили людей», - підкреслює Інна Волосевич. – «Повернення до економічної активності потребує не лише робочих місць, а й відновлення внутрішнього ресурсу», - додає вона.
Усі ці тенденції свідчать про складну трансформацію ринку праці, яка ще триває. Детальні результати дослідження – у повній презентації на сайті Info Sapiens. Вони містять значно більше індикаторів, зокрема щодо регіональних особливостей, деталізованих показників для окремих соціальних груп та глибшого аналізу викликів і можливостей на ринку праці.
Джерела:
• Опитування Info Sapiens CATI серед економічно активного населення віком 15-70 років, яке проживає на підконтрольних уряду територіях України для ZOiS, 2000 респондентів.
• Info Sapiens Omnibus, 1000 телефонних інтерв'ю з населенням віком від 16 років, яке проживає на підконтрольних уряду територіях України (щомісячні хвилі Omnibus з лютого по червень 2025 року).
• Українські біженці. Майбутнє за кордоном та плани щодо повернення. Третя хвиля дослідження. CES, 2025.
• Опитування Info Sapiens на основі SMS серед 1000 українських біженців для CES, вибірка репрезентує біженців з усіх країн, окрім Росії та Білорусі.
• Гендерні стереотипи серед молоді: до та після повномасштабної війни. Insight, 2022.
• Дослідження потреб людей з інвалідністю щодо засобів до існування та доступу до ринку праці в контексті війни в Україні. Ліга сильних, 2025.