Презентуємо результати серпневого соціологічного дослідження компанії Info Sapiens, яке публікується в межах спільного з Public Policy Development Office проєкту U electoral data project.
Події протягом місяця на тлі липневого звільнення Михайла Федорова з посади Міністра оборони України посіяли очікування електоральних змін. І серпневе дослідження суспільних настроїв, яке проводилося з 8 по 23 серпня, засвідчило, що вони відбулися.
Найбільшим бенефіціаром електоральних змін став Михайло Федоров, відсоток електоральної підтримки якого зріс за місяць з 2,5% у липні до 7,1% у серпні. Але при цьому слід акцентувати на тому, що липневе дослідження проводилося до звільнення Федорова, а відтак до початку картонкових протестів.
«За даними інших соціологічних опитувань, відразу після початку картонкових протестів рейтинг колишнього міністра становив 13,4%. З чого можна зробити висновки, що рейтинг обвалився майже вдвічі через негативну оцінку його заяв, зроблених в інтерв’ю та зверненнях до громадян. Прогнозую, що згода стати радником міністра оборони Італії зменшить відсоток підтримки Федорова у вересневому дослідженні ще на відсоток або навіть на кілька відсотків», — коментує результати серпневого дослідження керівник U Electoral Data Project Руслан Рохов.
Головними електоральними донорами для Михайла Федорова стали: Валерій Залужний, який втратив у серпні 3,8 в.п. підтримки у порівнянні з липнем, Кирило Буданов, який втратив відповідно 1,9 в.п., а також Дмитро Разумков, підтримка якого в порівнянні з липнем знизилась на 1,8 в.п.
При цьому електоральна підтримка Зеленського не зазнала суттєвої корекції, знизившись лише на 0,8%.
В серпні президентські електоральні рейтинги виглядали наступним чином:
• За Володимира Зеленського на майбутніх виборах були готові голосувати 23% респондентів, що дозволяє йому зберігати лідерство.
• За Валерія Залужного — 12,7%, що дозволяє йому займати друге місце за електоральними симпатіями.
• За Михайла Федорова — 7,1%, з якими він посідає 3-тє місце за електоральною підтримкою.
• Четверті в рейтингу Петро Порошенко та Кирило Буданов (між ними незначуща різниця в кілька сотих відсотка). Вперше від початку 2026 року їхні рейтинги зрівнялися: в обох нині близько 5,5% електоральної підтримки — до того Буданов випереджав Порошенка.
• На п’ятому місці Олександр Усик, Ігор Терехов, Андрій Білецький, за яких були готові голосувати приблизно по 3% респондентів.
• Шостий — Дмитро Разумков з 2,3% підтримки респондентів.
• Решта політиків у серпні мали 2% і нижчий рівень підтримки респондентів.
На відміну від особистих президентських рейтингів, умовна Партія Михайла Федорова має більшу підтримку. Її головними електоральними донорами стали, окрім умовних партій Залужного, Буданова та Разумкова, ще й умовна Партія прифронтових міст Ігоря Терехова та Віталія Кіма. Вони втратили у порівнянні з липнем 2,3, 3,3, 2 та 2,1 в.п. відповідно. При цьому умовна Партія Володимира Зеленського зросла в рейтингу на 1,8 в.п.
Партійні рейтинги в серпні виглядали наступним чином:
• За партію Володимира Зеленського у серпні були готові голосувати 13,7% респондентів, що дозволило їй випередити умовну партію Валерія Залужного і здобути перше місце в електоральних симпатіях.
• За партію Валерія Залужного у серпні були готові голосувати 12,1% респондентів, що дозволило їй утримати друге місце в електоральних симпатіях.
• За партію Михайла Федорова у серпні були готові голосувати 11,4% респондентів, що дозволило їй зайняти впевнене третє місце в електоральних симпатіях.
• Четверте місце, попри незначне просідання в електоральній підтримці, вдалося посісти Європейській Солідарності, яка мала 6,5% електоральної підтримки у серпні, та умовній Партії Кирила Буданова, за яку були готові голосувати 6,4% респондентів.
• На п’ятому місці — умовна Партія прифронтових міст Ігоря Терехова та Віталія Кіма, за яку в серпні були готові голосувати 4,8% респондентів, та умовна Партія Олександра Усика, за яку були готові голосувати 4,5% респондентів.
• Решта партій, навіть з урахуванням перерозподілу голосів невизначених, не мали б шансу подолати 5% бар'єр.
Разом з цим варто відзначити, що зросла кількість тих, хто вважає, що країна рухається у неправильному напрямку. У серпні таких було 46% проти 38% у липні.
Кількість тих, хто вважає, що країна рухається в правильному напрямку, знизилася. В серпні таких було 37% проти 48% у липні.
Нагадуємо, що U electoral data project є спільною дослідницькою ініціативою з оприлюднення об'єктивної електоральної оцінки суспільних настроїв в рамках Омнібусу компанії Info Sapiens та Public Policy Development Office — PPDO.
Місією U electoral data project є надання суспільству, науково-експертному середовищу та журналістам доступу до достовірних даних електоральних настроїв в Україні.
Для цього, в рамках даного проекту, Public Policy Development Office публікує частину результатів щомісячного Омнібусу, який на регулярній основі здійснює компанія Info Sapiens.
«Варто розуміти, що опитування проводяться в умовах війни, тому електоральні настрої слід розцінювати як потенціал окремих особистостей та їх команд, а не ті результати, які вони отримають, коли будуть зупинені бойові дії і безпекова ситуація дозволить провести вибори. Також варто зазначити, що від участі одних та відмови від політичного проявлення інших будуть змінюватися і результати», — зауважує Руслан Рохов, співзасновник Public Policy Development Office, керівник U electoral data project.
Методологія
Серпнева хвиля Омнібусу була проведена у період із 8 по 23 серпня 2026 року. Вибірка дослідження складає близько 1000 респондентів. Опитування проводилося методом CATI (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера, computer-assisted telephone interviews) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибірка репрезентативна населенню України віком 18+ за статтю, віком, регіоном, розміром населеного пункту проживання до повномасштабного вторгнення відповідно до останніх наявних даних Державної служби статистики України на 01.01.2022. Теоретична похибка вибірки не перевищує 3,1% з вірогідністю 0.95%. Опитування не проводилось на тимчасово окупованих територіях АР Крим, м. Севастополя, Донецької і Луганської областей та інших, що перебувають під окупацією, а також територіях, де відсутній український мобільний зв’язок.