Info Sapiens на замовлення Центру економічної стратегії провів п’яту хвилю опитування українських біженців за кордоном. Результати опитування лягли в основу комплексного дослідження Центру економічної стратегії. Метою дослідження було оцінити кількість українців, які перебувають за кордоном через повномасштабну війну, проаналізувати їхній соціально-економічний профіль, рівень інтеграції, наміри щодо повернення, а також потенційний вплив неповернення на економіку України.
Ключові висновки
• Станом на січень 2026 року за кордоном перебуває 5,6 млн українців, 4,3 млн з яких у країнах Заходу та близько 1,3 млн у РФ та Білорусі. Це на 400 тис. більше, ніж наприкінці 2024 року.
• Від 2,1 до 3 млн українців можуть залишитися за кордоном після завершення війни. Така кількість громадян може коштувати українській економіці від 2,3% до 10,1% ВВП щороку залежно від методології розрахунку.
• 43% українських біженців планують повернутися до України. Водночас безпека залишається головним бар’єром для повернення, а серед стимулів - завершення війни, зростання рівня життя, відновлення інфраструктури, посилення верховенства права та перспективи членства в ЄС і НАТО.
• Скасування тимчасового захисту в ЄС після березня 2027 року стане серйозним викликом. Близько 20% біженців уже мають альтернативний правовий статус, тоді як решта або планують його отримати, або очікують на додаткову інформацію. У разі втрати статусу третина розглядатиме повернення в Україну.
Методологія
Дослідження базується на результатах п’ятої хвилі опитування українських біженців, проведеного у грудні 2025 - січні 2026 року. Було опитано 1000 респондентів, які перебувають за кордоном (крім РФ та Білорусі). Рекрутинг здійснювався через SMS-розсилку з посиланням на онлайн-анкету (62% респондентів) та онлайн (38% респондентів). Для забезпечення репрезентативності використано географічні квоти відповідно до даних Євростату та офіційної статистики країн перебування. Окрім результатів опитування, у дослідженні використано дані Державної прикордонної служби України, прикордонних служб сусідніх країн, міжнародних організацій, а також відкриті статистичні джерела. Порівняння здійснювалося з результатами попередніх чотирьох хвиль дослідження (2022–2024 роки), що дозволило простежити динаміку змін у міграційних процесах, інтеграції та намірах щодо повернення.
Детальніше зі звітом Центру економічної стратегії можна ознайомитися за посиланням.