Info Sapiens на замовлення Центру економічної стратегії провів п’яту хвилю комплексного дослідження становища українських біженців. Метою дослідження було оцінити кількість українців, які перебувають за кордоном через повномасштабну війну, проаналізувати їхній соціально-економічний профіль, рівень інтеграції, наміри щодо повернення, а також потенційний вплив неповернення на економіку України.
Ключові висновки
• Станом на січень 2026 року за кордоном перебуває 5,6 млн українців, 4,3 млн з яких у країнах Заходу та близько 1,3 млн у РФ та Білорусі. Це на 400 тис. більше, ніж наприкінці 2024 року.
• Від 2,1 до 3 млн українців можуть залишитися за кордоном після завершення війни. Така кількість громадян може коштувати українській економіці від 2,3% до 10,1% ВВП щороку залежно від методології розрахунку.
• 43% українських біженців планують повернутися до України. Водночас безпека залишається головним бар’єром для повернення, а серед стимулів - завершення війни, зростання рівня життя, відновлення інфраструктури, посилення верховенства права та перспективи членства в ЄС і НАТО.
• Скасування тимчасового захисту в ЄС після березня 2027 року стане серйозним викликом. Близько 20% біженців уже мають альтернативний правовий статус, тоді як решта або планують його отримати, або очікують на додаткову інформацію. У разі втрати статусу третина розглядатиме повернення в Україну.
Методологія
Дослідження базується на результатах п’ятої хвилі опитування українських біженців, проведеного у грудні 2025 - січні 2026 року. Було опитано 1000 респондентів, які перебувають за кордоном (крім РФ та Білорусі). Рекрутинг здійснювався через SMS-розсилку з посиланням на онлайн-анкету (62% респондентів) та онлайн (38% респондентів). Для забезпечення репрезентативності використано географічні квоти відповідно до даних Євростату та офіційної статистики країн перебування. Окрім результатів опитування, у дослідженні використано дані Державної прикордонної служби України, прикордонних служб сусідніх країн, міжнародних організацій, а також відкриті статистичні джерела. Порівняння здійснювалося з результатами попередніх чотирьох хвиль дослідження (2022–2024 роки), що дозволило простежити динаміку змін у міграційних процесах, інтеграції та намірах щодо повернення.
Детальніше зі звітом можна ознайомитися за посиланням: