Ми попросили українців описати 2–3 риси українського народу — це було відкрите запитання без підказок.
Як і в 2024 році, основними рисами національного характеру є працьовитість (19%), доброта (15%), волелюбність і сила (по 13%).
Разом з тим, у 2026 році образ українців в очах населення стає виразно пов’язаним також із витривалістю та здатністю вистояти. Порівняно з 2024 роком найбільше зросла частка тих, хто характеризує українців як стійких — з 7% до 14%, незламних — з 7% до 12%, терплячих — з 8% до 11% та мужніх — з 7% до 9%; додалася характеристика витривалості (6%).
Водночас характеристики єдності та згуртованості звучать дещо слабше, ніж у 2024 році: частка зменшилася з 9% до 7%, а в 2022 році ця характеристика була на першому місці (32%). Подальше зниження відчуття єдності, яке з’явилося внаслідок повномасштабної агресії, відобразилося також на зростанні частки негативних характеристик з 5% у 2024 році до 18% у 2026 році. Власне, найпоширенішими негативними характеристиками стали роз’єднаність (5% — зокрема, через недовіру, конфліктність, байдужість) та злість (3%).
Динаміка найпоширеніших відповідей на питання «Назвіть 2-3 основні риси, що характеризують загалом український народ» % респондентів, 2024–2026 рр. Відкрите питання.
Рівень гордості за українське громадянство залишається на високому рівні – 88%, як і в 2024 році. Частка тих, хто дуже пишається тим, що є громадянином України, становить 63%, а тих, хто скоріше пишається, — 25%.
Разом з тим, у 2026 році українці частіше повідомляють про негативні емоційні стани, ніж у 2024 році. Найпоширенішими залишаються тривога, страх і паніка — їх відчувають 39% опитаних проти 33% у 2024 році. Також зросла частка тих, хто відчуває злість і роздратування — з 22% до 28%, розгубленість і безнадійність — з 16% до 22%, а також емоційну нестабільність — з 25% до 27%. Частка тих, хто не відчуває жодного з перелічених станів, зменшилася з 23% до 21%.
Цікаво, що одночасно із зростанням негативних емоцій у 2026 році українці також частіше переживали позитивні емоційні стани. Найпоширенішою залишається віра в перемогу — її відчувають 58% опитаних проти 54% у 2024 році. Помітно зросли віра у стійкість української армії та держави (з 45% до 54%), а також натхнення й гордість за український народ і армію (з 44% до 50%). Значно частіше українці називали і повсякденні джерела позитивних емоцій: радість від спілкування з людьми (зростання з 30% до 43%), радість від відпочинку (з 28% до 37%), радість від роботи (з 23% до 31%). Отже, поряд із посиленням тривожних думок частішими стають і позитивні емоції, і життя продовжується.
«Додавання стійкості до ключових рис національного характеру є дуже позитивною тенденцією, адже стійкість є запорукою перемоги у війні на виснаження, - коментує Інна Волосевич, заступниця директора Info Sapiens. Також позитивними тенденціями є зміцнення віри і гордості за державу і Армію, що вочевидь пояснюється ударами України по рф. Разом з тим українці значно сильніше почали відчувати конфлікти в суспільстві – вони є в кожному суспільстві і єднання у відповідь на агресію не може їх прибрати надовго, але при воєнному стані небезпека цих конфліктів вища, ніж в мирний час».
Інформація про дослідження
Омнібус — щомісячне національне репрезентативне опитування. Липнева хвиля 2026 року була проведена у період з 9 по 16 липня 2026 року.
Вибірка дослідження складає 1000 респондентів. Опитування проводилося методом CATI (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера, computer-assisted telephone interviews) на основі випадковоії вибірки мобільних телефонних номерів. Вибірка репрезентативна населенню Украіїни віком 16+ за статтю, віком, регіоном, розміром населеного пункту проживання до повномасштабного вторгнення відповідно до останніх наявних даних Державноії служби статистики Украіїни на 01.01.2022. Теоретична похибка вибірки не перевищує 3,1% з вірогідністю 0,95%. Опитування не проводилося на тимчасово окупованих територіях АР Крим, м. Севастополя, Донецькоії і Луганськоії областеий та інших, що перебувають під окупацією, а також територіях, де відсутній украіїнський мобільний зв’язок.