Більшість інтернет-користувачів зберігає позитивне або переважно позитивне ставлення до Польщі, попри помітне погіршення двосторонніх відносин протягом останнього часу, свідчать дані серпневого онлайн-омнібусу компанії «Інфо Сапієнс».
51% опитаних ставляться до Польщі позитивно, 32% – негативно, ще 17% не змогли визначитися.
Українці стежать за конфліктом
Про останнє загострення відносин між Україною та Польщею влітку 2026 року чули 81% опитаних. Відповідаючи на питання про відповідальність за загострення, 49% тих, хто чув про конфлікт, вважають, що переважно його спричинили дії польської сторони. Ще 27% покладають приблизно однакову відповідальність на обидві сторони, тоді як 15% вважають, що основна відповідальність – на боці України.
Рішення Президента щодо присвоєння Окремому центру спеціальних операцій «Північ» почесного найменування «імені Героїв УПА» підтримують 48% опитаних, тоді як 26% його не підтримують, а 26% не змогли визначитися з відповіддю, що свідчить про наявність певної суспільної дискусії навколо цього рішення.
55% респондентів підтримують рішення окремих українських посадовців і політиків відмовитися від польських нагород після позбавлення Президента України Володимира Зеленського Ордена Білого Орла. Не підтримують таку позицію 22% опитаних, тоді як 23% не змогли визначитися з відповіддю.
Основні причини - історичні суперечки та велика кількість біженців в Польщі
Серед головних причин погіршення українсько-польських відносин (йшлося не лише про останній конфлікт, а й загалом про стосунки між країнами останніми роками) респонденти найчастіше називали:
• суперечки навколо ставлення до УПА та Степана Бандери (33%);
• негативне ставлення частини польського суспільства до великої кількості українських біженців (33% респондентів назвали кожну з цих причин);
• інформаційний та політичний вплив Росії, спрямований на погіршення відносин (28%);
• побоювання економічної конкуренції з боку України після її вступу до ЄС (25%);
• використання окремими польськими політиками української теми для здобуття політичної підтримки (25%);
• суперечки навколо українського експорту, зокрема аграрної продукції (23%);
• втому частини польського суспільства від тривалої підтримки України (19%).
Відповіді на питання «Як Ви гадаєте, які основні причини погіршення відносин з Польщею з 2022 року? Йдеться не лише про останній конфлікт, а про стосунки між країнами останніми роками загалом. Оберіть не більше трьох відповідей» % респондентів
Українці бачать перспективу примирення
56% опитаних вважають, що Україна та Польща зможуть знову стати близькими союзниками впродовж кількох років (18% відповіли однозначно «так», а 38% — «скоріше так»). Негативно оцінюють перспективу відновлення тісного союзництва 26% респондентів, ще 18% не визначилися.
Українці також підтримують ідею взаємних компромісів: 67% опитаних вважають, що для поліпшення відносин обидві країни мають докладатися однаково. Лише 16% покладають більшу відповідальність на Польщу, а 13% — на Україну.
Які кроки можуть покращити відносини?
Для покращення відносин, на думку респондентів, потрібно:
• знайти компроміс щодо історичних суперечок (62%);
• спільна протидія російській дезінформації та спробам погіршити відносини (54%);
• посилення взаємовигідної економічної співпраці (42%);
• посилення співпраці у сфері безпеки та оборони (41%);
• розв'язання торговельно-економічних суперечок шляхом переговорів (40%);
• зниження рівня публічної конфронтації між представниками двох країн (35%).
Відповіді на питання «Що Україна або Польща повинні зробити для покращення відносин, на Вашу думку? Необмежена кількість відповідей» % респондентів, які вважають, що Україна та Польща можуть знову стати близькими союзниками впродовж кількох років
Отже, попри те, що значна частина українців покладає більшу відповідальність за останнє загострення на польську сторону, більшість не вважає конфлікт незворотним і прагне поліпшення відносин.
Ключовий суспільний запит — не на подальшу конфронтацію, а на взаємні компроміси, переговори та відновлення стратегічного партнерства.
Опитування проведено методом CAWI (онлайн-інтерв’ю) в межах серпневого онлайн-омнібусу, Загальний розмір вибірки становить 1099 респондентів. Вибірка відображає структуру населення у віці 18–65 років за статтю, віком, регіоном проживання і розміром населеного пункту, за винятком тимчасово окупованих територій та територій ведення активних бойових дій.