Що спонукає українців переходити на державну мову? Як на мовний вибір впливають родина, книжки та цифровий простір? Чому мовні звички змінюються поступово?
Відповіді на ці питання пропонує нове соціолінгвістичне дослідження «Мовний барометр України», результати якого презентує Міністерство культури України. Дослідники зосередилися на причинах змін мовної поведінки та повсякденному спілкуванні українців.
Дослідження, ініційоване Міністерством культури України, провела агенція Info Sapiens за підтримки Work.ua та за сприяння ГО «Український світ». Аналітичну модель дослідження розробила кураторка дослідження, кандидатка філологічних наук Ольга Шевчук-Клюжева.
«Для дієвої мовної політики потрібно розуміти, як люди користуються мовою в реальному житті: вдома, у навчанні, на роботі та онлайн. “Мовний барометр України” розкриває причини їхніх рішень і труднощі, з якими вони стикаються. Наступний крок — кількісне дослідження, яке покаже масштаб цих практик. Це дозволить ухвалювати точніші рішення й спрямовувати ресурси туди, де вони допоможуть розширити щоденне використання української», — зазначила Віцепрем’єр-міністерка України з гуманітарної політики України — Міністерка культури України Тетяна Бережна.
Висновки дослідження описують досвід учасників і пояснюють механізми мовного вибору, але не показують, наскільки поширені ці практики. Проєкт закладає підґрунтя для регулярного моніторингу мовної ситуації в країні. Його результати допоможуть удосконалювати державну мовну політику.
«Мене в цьому дослідженні найбільше зачепили розповіді про мову вдома: з батьками, з дітьми, з давніми друзями. Там зміни відбуваються повільніше. Мова закріплюється там, де нею щодня послуговуються: у книжці, яку читаєш дитині, у розмові, де ніхто не висміює твій акцент. Тому ми робимо ставку на середовище: сучасні книжки, якісні переклади, доступні освітні ресурси», — наголосила заступниця Міністра культури України Богдана Лаюк.
Що дослідили науковці
У серпні–вересні 2026 року фахівці провели 40 глибинних інтерв’ю. Учасники — діти й підлітки від 10 років, молодь і дорослі з 10 областей Заходу, Центру, Сходу й Півдня. Серед учасників було семеро внутрішньо переміщених осіб.
Науковці досліджували три групи мовців:
• людей із переважно російськомовною практикою;
• людей, які спілкуються українською та російською;
• людей, які перейшли на українську після 2022 року.
Дослідження не охоплювало людей, які стабільно говорили українською і до, і після 2022 року.
«Є відчуття що з початку повномасштабної війни 2022 року мільйони українців усвідомили, що мова — це є наш щит та стратегічна зброя і перейшли на спілкування українською чи роблять кроки в цьому напрямку. Та з іншого боку, це досі лише відчуття. Поки не було якісних досліджень про те, скільки людей в різних регіонах спілкуються українською зараз, як змінилося використання української мови за останні роки та що впливає на вибір. Тож ініціатива Міністерства культури України дослідити це питання, щоб розуміти, як надалі допомагати українській мові розвиватися і ширитися в Україні, надзвичайно важлива. Тому Work.ua вирішив долучитися і підтримати фінансово це важливе дослідження», — засновник та CEO Work.ua Артур Міхно.
Що впливає на мовний вибір українців
Дослідження виявило кілька важливих закономірностей.
Мовний вибір залежить від ситуації. Учасники обирають мову залежно від співрозмовника, сфери спілкування та попереднього мовного досвіду. Люди часто пристосовують своє мовлення до співрозмовника. Науковці називають це явище комунікативною акомодацією. Ті, хто перейшов на українську після 2022 року, свідчать, що протидія цій звичці потребує суттєвих зусиль.
Публічне та приватне спілкування можуть відрізнятися. Частина учасників використовує українську переважно на роботі, у навчанні та в установах. У родині й серед близьких вони зберігають російську або мішане мовлення. Поширення української в приватному спілкуванні потребує тривалішого формування нових звичок.
Війна змінила значення мови. Для частини учасників повномасштабне вторгнення стало поштовхом до свідомого розширення використання української. Рідна мова для більшої частини учасників — це громадянсько-патріотичний вибір. Навіть ті, хто досі розмовляє російською, називають рідною українську як знак солідарності з Україною.
Страх помилитися стримує мовні зміни. Деякі учасники соромляться вимови, суржику або недостатнього словникового запасу. Особливо вразливі старші люди, ВПО та діти. Зауваження й глузування породжують страх і опір, тому більшість учасників вважає мовні конфлікти шкідливими. Доброзичливе середовище допомагає долати ці труднощі.
Родина впливає на мовне майбутнє дітей. Батьки свідомо формують українськомовне середовище дітей, навіть коли самі говорять російською. Вони обирають українські книжки, мультфільми та освітні матеріали. Діти своєю чергою можуть впливати на мовну поведінку дорослих.
Мову дітей формують також однолітки. На уроках діти говорять українською, проте в дворі, під час ігор та онлайн можуть використовувати інші мовні практики.
Цифровий простір впливає на повсякденне мовлення. Молоді потрібні якісні українськомовні ігри, відео та розваги. Учасники пов’язують мовний вибір онлайн із доступністю контенту, рекомендаціями платформ, які часто пропонують російськомовний контент навіть всупереч бажанням користувачів, і мовними налаштуваннями. Доступність такого контенту підтримує щоденну мовну практику.
Перехід на українську в повсякденному спілкуванні найстійкіший, коли збігаються три умови: ціннісна мотивація, українськомовне оточення та споживання українського контенту.
«Для формування ефективної мовної політики важливо спиратися на наукові дані. Наше дослідження дозволяє глибше зрозуміти механізми мовного вибору, чинники мовних змін та бар’єри, що виникають у повсякденному спілкуванні. Серед респондентів різного віку простежується усвідомлення значення української мови, яку вони пов’язують із національною ідентичністю, солідарністю та майбутнім України», — зазначила кураторка дослідження, кандидатка філологічних наук Ольга Шевчук-Клюжева.
Книжки, культура та освіта допомагають утверджувати українську
Окрему увагу дослідники приділили культурному середовищу. Учасники позитивно оцінюють розвиток українського книговидання та перекладів. Вони також високо оцінюють український дубляж і сучасну українську музику.
Учасники підтримують обов’язкову українську в освіті, державній службі, медіа та сфері обслуговування. Вони вважають це законною, справедливою й «європейською» нормою, незалежно від власної мови спілкування.
Водночас фахівцям і студентам бракує україномовних навчальних джерел. Молодь потребує більшого розмаїття сучасного цифрового контенту.
Дослідники рекомендують розвивати доступні можливості мовної практики. Серед пропозицій — безкоштовні розмовні клуби та навчальні застосунки.
Наступний крок — виміряти масштаб змін
За даними Info Sapiens, з лютого по березень 2022 року частка українців, які обирають українську мову опитування, зросла з 52% до 80%. За оцінкою агенції, третина громадян, які раніше обирали російську, за лічені дні змінила вибір на українську, щоб висловити політичну позицію та опір агресору. У жовтні 2026 року українську мову опитувань обирають 93% населення.
«Але це не означає, що 40% населення, які почали обирати українську внаслідок війни, повністю перейшли на неї в усіх сферах. Реальність значно складніша. Якщо під час російської колонізації і навіть у перші 20 років Незалежності в більшості великих міст України українська мова витіснялася в приватну сферу, а щоб зробити кар’єру, треба було володіти російською, то тепер ситуація зворотна: майже всі українці підтримують вилучення російської з публічної сфери, але виникають труднощі з переходом на українську та конфлікти щодо втручання в приватну сферу», — пояснила заступниця директора Info Sapiens Інна Волосевич.
«Мовний барометр України» стане основою подальших досліджень. Наступний етап передбачає масштабне кількісне опитування. Воно покаже, наскільки поширені описані мовні практики, і перевірить гіпотези, сформульовані за результатами першого етапу.
Мінкульт розглядає регулярний моніторинг як інструмент мовної політики. Його результати допоможуть визначати пріоритети державної підтримки української.
З повним звітом можна ознайомитися за посиланням: