В квітні 2026 року НАЗК оприлюднило звіт про дослідження корупційної ситуації в Україні «Корупція в Україні 2025: розуміння, сприйняття, поширеність». Це уже сьома хвиля дослідження, що дає можливість аналітикам відстежувати динаміку показників з 2017 року.
Дослідники зафіксували зміну динаміки ключових індикаторів після погіршення оцінок у 2023–2024 роках: у 2025 році спостерігається статистично значуще покращення низки показників сприйняття корупції. Результати дослідження дають можливість стверджувати, що сприйняття корупції значною мірою формується під впливом інформаційного контексту, зокрема медійного висвітлення та публічних дискусій.
Ключові висновки:
• У 2025 році знизилися оцінки поширеності корупції та її динаміки як серед населення, так і серед бізнесу; тренд на погіршення, зафіксований у 2023–2024 роках, перервано. Втім, більшість населення і бізнесу вважає корупцію дуже або дещо поширеною: таки відповіді дали 89,7% населення і 75,5% підприємців (що на 1,7 в.п. і на 7,6 в.п. відповідно менше, ніж в 2024 році). Зниження показника відбулося насамперед за рахунок зменшення частки тих, хто вважає, що корупція дуже поширена.
• Корупція зберігає високу значущість серед суспільних проблем, проте частка тих, хто вважає її дуже серйозною проблемою, також зменшилася. Цей показник становить 72,2% серед населення (проти 79,4% у 2024 році); і 65,0% серед бізнесу (проти 76,0% у 2024 році).
• У 2025 році також поліпшилися оцінки щодо змін в ситуації з корупцією в Україні: вперше з 2022 року зафіксовано позитивні зрушення у сприйнятті динаміки корупції в державі обома групами респондентів (після стрімкого збільшення у 2023–2024 роках частки тих, хто зазначав зростання рівня корупції). Водночас негативні оцінки змін рівня корупції продовжують переважати над позитивними, що свідчить про збереження переважно критичного сприйняття ситуації.
• Разом з тим, рівень особистого корупційного досвіду не змінився порівняно з 2023–2024 роками: частки тих, хто стикався з корупцією, залишаються стабільними на рівні 18-19% для населення і 21-23% для бізнесу. Таким чином зберігається розрив між сприйняттям корупції та власним досвідом: оцінки загальної поширеності суттєво перевищують оцінки у сферах безпосередньої взаємодії.
Методологія:
Збір даних сьомої хвилі дослідження проводився протягом вересня 2025 року — січня 2026 року (перша хвиля дослідження була реалізована у 2017 році, наступні — у 2020–2024 роках щорічно). Кожна хвиля опитування охоплює дві цільові аудиторії: населення України та представників бізнесу.
Опитування населення проводилося методом комп’ютеризованих особистих інтерв’ю (CAPI). Вибірка репрезентує доросле населення України, розмір вибірки: 2484 інтерв’ю.
Опитування бізнесу проводилося методом комп’ютеризованих телефонних інтерв’ю (CATI). Вибірка репрезентує фізичних осіб – підприємців (ФОП) та власників бізнесу та/або менеджерів підприємств – юридичних осіб. Загалом було опитано 1203 респонденти.
Методика дослідження передбачає комплексну оцінку сприйняття корупції, досвіду взаємодії з корупційними практиками, а також індикаторів ефективності антикорупційної політики.